"Українська хустка - берегиня вроди"
Наша рідна Україна – це край, де почалося наше життя, тут жили наші прадіди, тут корінь українського народу, який сягає в глибину століть. Ми українці, а значить маємо знати свою історію, розвивати культуру, традиції любити свій народ, а це значить шанувати мамину пісню, що вчила добра, ласки, пам’ятати батьківську хату, бабусину скриню, з трепетом брати в руки речі, які в ній є, і берегти як найціннішу реліквію.
Здавна зберігає наш народ пам’ять про хустку як про давній символ. Саме українська хустка об'єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки.
Одягнеш хустину і ти - справжня жінка,
Бо ти з України і ти - українка.
А наша хустина - жіноча прикраса
Із роду до роду, не втрачена часом.
Це витвір людини, це символ народу,
І хустка жіноча не вийде із моди.
З чим можем зрівняти квітчасту хустину?
Хіба є щось краще її на заміну?
У ній і традиції, в ній і культура,
Хустки є для свята і є для зажури,
Хустина, як пісня, легка і крилата,
Як мамина ласка, як батьківська хата.
Тож, відроджуймо, поважаймо, пропагуймо наші українські традиції - це генетичні скарби нашого народу.
